Відбувся I турнір з міні-футболу пам'яті Івана Білоуса
24 березня 2019 року на майданчиках зі штучним покриттям сіл Великі Гаї та Товстолуг відбувся І турнір з міні-футболу Великогаївської ОТГ пам’яті багаторічного адміністратора та директора футбольного клубу "Нива" Івана Білоуса.
В першому турнірі прийняли участь 9 команд: с. Великі Гаї, с. Товстолуг, с. Прошова, с. Баворів, с. Білоскірка, Ветеран-Друзі, Ветеран Тернопільський район, Ветеран ОТГ та Ветеран-Агрон.
Волею жереба розподіливши команди на дві підгрупи:
Група А (Великі Гаї)
1. Великі Гаї
2. Баворів
3. Ветеран-Друзі
4. Ветеран ОТГ
5. Прошова
Група Б (Товстолуг)
1. Ветеран Тернопільський район
2. Товстолуг
3. Ветеран-Агрон
4. Білоскірка
У півфінальних парах зійшлися команди Ветеран-Агрон – Ветеран-Друзі та с. Великі Гаї – с. Білоскірка. Перемоги святкували, відповідно, Ветеран-Агрон та с. Великі Гаї. По регламенту змагань спочатку провели матч за третє місце в якому Ветеран-Друзі здобув перемогу над с. Білоскірка і завоював бронзові медялі.
А окрасою І турніру з міні-футболу Великогаївської ОТГ пам’яті Івана Білоуса, став фінальний поєдинок в якому зійшлися Ветеран-Агрон та с. Великі Гаї. Основний час завершився бойовою нічиєю 3:3, а у серії післяматчевих пенальті команда с. Великі Гаї вирвала перемогу з рахунком 2:0.
По завершенні матчу організаторами, а саме Великогаївською сільською радою, було проведено нагородження призерів та переможців. До присутніх з вітальним словом звернулися заступник голови Великогаївської сільської ради Галина Кравчинюк, голова Тернопільської районної федерації футболу Сергій Лісовий та гравець команди Ветеран-Друзі Ярослав Махінка, які поділилися спогадами про Івана Білоуса і висловили сподівання, що цей турнір кожного року у майбутньому збиратиме все більше команд. Участь у нагородженні взяла також дочка Вікторія Білоус та начальник відділу культури молоді та спорту Великогаївської сільської ради Степан Гуля.
На завершення переможці поклали кошик з квітами та запалили лампадки на могилі Івана Білоуса та помолилися за його душу.
Насправді, як говорили усі ветерани, у такому турнірі результат не головне, а головне те, що ми досі пам’ятаємо Івана Білоуса, який все своє свідоме життя жив футболом, любив футбол і віддавався футболу повністю і до останньої хвилини…
