Преса
08/12/2014
Самардак: "За тернопільське дербі дають стільки ж очок, як і за будь-який інший матч"
Самардак: "За тернопільське дербі дають стільки ж очок, як і за будь-який інший матч"

Головний тренер Ниви Богдан Самардак розповів про півріччя своєї команди, а також про гарячі і скандальні міські дербі, розчарування букмекерів та очікування від майбутнього.

Богдан Самардак очолив Ниву навесні цього року. З того часу, незважаючи на тяжкі часи та матеріальні нестачі, він керує найдавнішою тернопільською командою. А ще зовсім недавно, нагадаємо, був ризик, що Нива взагалі не зможе стартувати, у перших турах сезону довелося просити про переноси і виходити на матчі без резервного воротаря. Нині, коли ситуація стабілізувалася, у клубі з надією дивляться у майбутнє. Хоча за підсумками першого півріччя сезону 2014/2015 Нива відірвалася від зони вильоту всього на три очки, тут сподіваються зберегти першолігову прописку й працювати над подальшим розвитком клубу. 

Богдане Миколайовичу, хоча Нива професіональна команда, цьогоріч вона фактично була позбавлена одного із атрибутів такого статусу. Ні навесні, ні влітку не вдалося провести повноцінні збори, і колектив збирався за лічені дні до відновлення ігор. За таких обставин був шанс виступити ліпше?

Ну, я думаю, що якби ми були в тому складі і тій формі, як нині то так. Я хочу подякувати гравцям, працівникам клубу на чолі з нашим президентом, а також усім тим людям, які нам увесь цей час допомагали. Ми зробили головне зберегли команду, хоча літом були такі дні, що страшно повірити! Нива могла зникнути. Але команда вийшла на старт, не пасла задніх, а навіть трішки навела "шороху". З Нивою рахуються! Якби ми зібралися хай не за два місяці, а хоча б за місяць, і мали більш-менш стабільне фінансування, то мали б очок на шість більше, аніж зараз. Але все одно не стану ні на що скаржитися — добре, що нам вдалося стабілізувати ситуацію. 

— Насправді таке не так часто трапляється у професіональному футболі, щоб за рік команда не провела жодних зборів. На цей зимовий антракт уже маєте певні плани, чи знову є ризик зірвати підготовку?

— На жаль, конкретно про щось поки не можу говорити. Наскільки мені відомо, у нас мають відбутися певні зміни… Все-таки, команда першої ліги повинна бути нормально забезпеченою — починаючи від зборів і закінчуючи екіпіровкою, автобусом. Це ж не аматорський рівень, і навіть не друга ліга…

— Під змінами маєте на увазі появу нового інвестора?

— Є такі розмови, ведуться перемовини. Поки що офіційно не можу про це говорити, однак така тема на слуху й зараз активно вирішується. 

— Наразі у Ниви є кадрові втрати? Хтось уже оголошував про бажання покинути команду?

— Після останньої гри року у нас була командна вечеря, і там я не почув від гравців бажання покинути Ниву. Всі наголошують тільки на одному: хочуть, щоб усе у нас було стабільно, й не доводилося переживати за позафутбольну сторону життя. Розумієте, у наших гравців немає якихось значних статків, усі живуть від зарплати до зарплати, грають за любов до футболу. Усі готові залишитися, аби тільки все в клубі було нормально. 

— Не секрет, що деякі гравці приходили до Ниви, щоб відновити кондиції. Як той же Гудима, котрий ще недавно виступав у Прем’єр-лізі. Кому наразі він належить і чи є варіант, що екс-гравець молодіжної збірної України залишиться у вашій команді?

— Карпатам він уже не залежить, у нього статус вільного агента. Ми виконали все, що обіцяли один одному. Якщо у нього будуть запрошення із Прем’єр-ліги, то я буду тільки радий, але якщо буде йтися про іншу команду Першої ліги й різницю в зарплаті в 200 гривень, то я знаю, що він з радістю повернеться в Ниву. 

— Трішки незрозуміла ситуація навколо кількох гравців: Іванов і Сахнюк були у заявці Ниви, але від початку сезону про них нічого не було чути. Вони — гравці Ниви, чи уже ні?

— Вони попрощалися з нашою командою уже після стартових турів. У нас не було гравців на початку сезону, їх дозаявили, але коли прийшли інші виконавці — грали уже вони. Можливо, у того ж Іванова й були претензії до мене, але у першій же грі із дніпродзержинцями він нас підвів. Я йому казав: "Знаєш, як буває із джек-потом? Ми тільки два дні як зібралися, тому постарайся себе проявити і зіграти проти Сталі добре. У таких ситуаціях і перевіряється воротар". А він нас не виручив — уже в першому таймі залишив нас у меншості після вилучення, і місце у воротах зайняв польовий гравець Семенюк, якому я аплодував стоячи. Я сказав, що усі його гроші віддам Семенюкові. Може, Іванов підійде клубам Прем’єр-ліги, але нам — ні. 

— Але ж є питання й до клубу. Чи є надія, що не повториться ситуація, коли команда першої ліги виходить на матч, навіть не маючи в запасі резервного воротаря?

— Ні, такого точно не буде! Мені пообіцяли, що напередодні того матчу прибуде гравець. Я довірився одному агенту — він мені обіцяв, гарантував, а за три години до матчу почав розповідати якісь байки про проблеми. Тому така ситуація й сталася. Вона більше не повториться — я надалі буду довіряти тільки тим, хто грав у футбол і є професіоналами своєї справи. 

— Дехто із тих, хто проторював нинішній Ниві шлях до першої ліги, залишив вашу команду. Говорю про Лазорика, Мельника, інших футболістів. Є шанс, що хтось із них повернеться до вас? 

— Не знаю, вони ж обрали собі свій шлях… Це було вчора, той етап ми пройшли, і зараз є інші молоді футболісти, які хочуть і можуть грати. Так що навряд чи ми їх повернемо. 

— Під час зимового антракту які позиції хочете зміцнювати?

— Буду шукати і воротаря, і захисників, і півзахисників, і нападаючих. 

— Тобто, посилення буде точковим, чи маєте намір радикально оновити склад?

— З тими, хто є у нас зараз, хотілося б продовжити співпрацю. З радістю візьму по 2-3 чоловіки хорошого рівня, тому що посилення ми дуже потребуємо. Добре, що осінь пройшли без значних травм, бо, зізнаюся, у нас є такі місця, де були б проблеми. У нас є заміни на 20-30 хвилин, але щоб рівноцінні — такого нема. Маємо хороших молодих футболістів, але їм ще потрібен час, щоб звикнути до навантажень і рівня першої ліги. І саме тоді їх можна буде випускати — бо поки що у вогонь їх кидати не хочеться. 

— Кого маєте на увазі?

— Волошина, Рижука, Шпікулу, Пліса. Вчора вони грали, там де грали — в чемпіонатах областей, на юнацькому рівні. Тому сьогодні відразу ж заграти на такому рівні, як перша ліга, не зможуть. Має пройти час, наберуться досвіду — і тоді уже стануть справжніми майстрами. 

— Нива працює з молодими футболістами, які пройшли турнір дублерів. Задовольняє рівень тих, хто прийшов із молодіжних команд Карпат, інших клубів Прем’єр-ліги?

— Звичайно, про таких футболістів ми мріємо! Із дублем Карпат ми мріємо співпрацювати. Якщо все буде так, як мені б хотілося, то ми зможемо закривати потрібні позиції львівськими футболістами. Знаючи високий клас школи Карпат, не маємо сумнівів у їхній підготованості, а ми, зі свого боку, можемо дати їм хорошу практику на першоліговому рівні. На жаль, таких "фабрик", які випускають футболістів щопівроку, у Тернополі немає. Але наше щастя, що загалом західноукраїнська земля багата талантами. 

До слова, у нас є такі "знавці футболу", які запевняють, що за Ниву повинні грати виняткового тернопільські вихованці, а не івано-франківські, львівські чи хмельницькі, як вони кажуть, "остарбайтери". Ми не проти — але маємо те, що маємо. Навпаки, ми вдячні тим, хто нам допомагає. А до слів таких "спеціалістів" ми не дослухаємося, бо це люди, які бачили футбол із космосу і кажуть, що розбираються у всіх сферах життя, от тільки сидять вдома без роботи. Яке прізвище гравця не було б на футболці Ниви, він пам’ятає, що захищає кольори цього клубу. Вболівальники також не цікавляться, яка у футболіста прописка, а хочуть бачити, як він грає. Я можу зібрати команду із одного міста й мікрорайону, але якщо вона буде всім програвати — вболівальників на трибунах не буде. Це моя відповідь на ті сільські амбіції, якими я ніколи не займався і не буду. 

— Разом із тим, у Ниви з’явився серйозний конкурент — ФК Тернопіль, який цього літа вийшов до першої ліги. Пам’ятаючи цю команду з друголігових часів, можете сказати, що вона стала сильнішою?

— Сказати, щоб вона виглядала інакше порівняно із другою лігою — не можу. Грають практично всі ті самі футболісти. У них великий "джек-пот" — Семенець, який із одного моменту може забити один гол. Також їхній козир – самовіддача. Четверте місце вони не купили, а заслужили — це однозначно. Івегеш узяв студентів, тренував їх років п’ять і вийшов з ними у першу. Я також мріяв би про такий шлях. 

— Приємно чути від вас такі слова, адже останнім часом тернопільське дербі набуває скандального ореолу. Між клубами немає війни? А між особистостями немає сварок і непорозумінь?

— Ніяких! Між мною та Івегешем, Назаренком ніколи не було й не буде сварок. Це хтось зі сторони підігріває нездорову атмосферу. Ми, тренери, ситуацію розуміємо. Я завжди кажу: за гру з ФК Тернопіль нам не дадуть ні 9 очок, ні 40. Якісь амбіції, звісно є, але це має бути цивілізовано. Це ж грають дві місцеві команди, а не закляті вороги. Тому не повинно бути нездорових розмов — що, мовляв, якщо виграєте у Ниви, то всі інші ігри можете програвати і навпаки. 

Дві гри, вважаю, принесли вболівальникам задоволення: у першій ми вели в рахунку, але не виграли, а у другій я дуже радий, що ми вирвали нічию. Ми розділили очки, але правильно, гадаю, було б, якби ми першу гру виграли, а другу — програли. 

— Тим не менш, відносно другого матчу преса почала публікувати чутки, що букмекери нібито щось знали…

— Не знаю, що вони там знали — у букмекерів своя робота, а у нас — своя. Одне можу сказати: ми не раз букмекерів дивували. Скажімо, грали виїзний матч із Гірником-Спортом. Одна людина мені дзвонить: "Ви що, гру здаєте? Букмекери дають ставки сім до одного!" "Ну що ж, — кажу. — Ставте собі". І хоча місцева команда на той час володіла великою безпрограшною серією, а матч судив арбітр, при суддівстві якого ми свого часу навіть хлопців з Геліосом ми з поля зводили, у Комсомольську ми виграли. Дзвоню тому товаришу й кажу: "Ну, що скажете?" 

І не раз, до слова, такі випадки траплялися. Минулого року з УАКом розповідали, що ми обов’язково програємо, ми не програли. Так що хай хто що хоче каже, ми не зважаємо. Вони роблять свою роботу, а ми — свою. Будемо й надалі старатися усіх дивувати. 

— Порівнюючи першу лігу минулого сезону й нинішнього, як гадаєте — рівень змінився, і в кращу чи гіршу сторону?

— Лишився тим самим. Я не виділю навіть 3-4 такі команди, з якими можна було б виїжджати і знати, що три очка у тебе в руках. Рівень досить високий, суперники рівні. Хіба що одна-дві команди відрізняються від інших, і я б сказав, що "прохідних" учасників у першій лізі нема. 

— Які ігри нинішнього сезону назвете найуспішними і найгіршими для своєї команди?

— Домашній матч з Сумами нам удався. Там дуже хороша команда, і я дуже переживав, як з ними зіграємо. Ми тоді ще тільки набирали форму, але зуміли їх обіграти. Обидві команди тоді, до слова, непоганий футбол показали, і від того перемога ще цінніша. 

А найгірший наш матч відбувся у Кривому Розі, коли ми поступилися, пропустивши чотири м’ячі. То була така гра, що я її навіть не хочу згадувати. Хоча, зізнаюся, буквально три дні тому її переглядав, щоб ще раз проаналізувати. З нашого боку там була гра рівня чемпіонату району…

— Ваша команда наразі поруч із зоною вильоту, ФК Тернопіль — значно вище, але ж не у "зоні Прем’єр-ліги". Коли місто з великими традиціями зможе повернутися на найвищий рівень, і чого, окрім фінансів, для цього не вистачає?

— Коли будуть інші люди при владі…

— Стадіон міста Тернополя приємно вражає своєю ошатністю і затишністю. Але коли у місто на кубок приїздили Чорноморець, Ворскла, і трибуни, на відміну від першолігових матчів, були забиті, вболівальники змусили з ностальгією пригадувати колишні роки? 

— Звичайно, тим більше, що я сам був гравцем Ниви, грав при повних трибунах. А живу я в Рівному, так тут у нас взагалі катастрофа. І друзі мої, які їздять на матчі у Тернопіль, самі собі не вірять, що всього за якихось 150 кілометрів є футбол, а на Рівненщині, яка багатша порівняно з Тернопільщиною, нічого нема. Добре, що у Тернополі є наш президент, а також мер, котрі реалізовують свої амбіції через футбол. Аби такі і в Рівному були! Я тільки за те, щоб у моєму місті існували дві такі команди, і щоб конкуренція між ними була! А Тернополю зичу появи хорошої команди рівня Прем’єр-ліги. 

— Яке місце за підсумками сезону задовольнить Ниву?

— Восьме. 

football.ua